Авраам

Авраа́м (івр. אַבְרָהָם, Авраа́м, дав.-гр. Ἀβραάμ, лат. Abraham, араб. ابراهيم‎‎, Ібрагім нар. 1813 р. до н. е.) — біблійний персонаж, родоначальник багатьох народів. Життя Авраама описане в книзі Буття (11:26-25:10). Релігії, що спираються на вчення Авраама: юдаїзм, християнство, іслам та інші, отримали назву авраамітичних.

  • Покинь свій край, своїх рідних та дім свого батька і йди до краю, який я тобі покажу. Я зроблю тебе великим народом, я поблагословлю тебе та звеличу твоє ім’я, і ти станеш благословенням для інших. Я поблагословлю тих, хто благословлятиме тебе, і прокляну тих, хто тебе проклинатиме. І через тебе всі народи землі неодмінно отримають благословення. — Буття 12:1-3.
  • Одного разу пророк Авраам запросив якусь людину на обід, але дізнавшись, що той — іновірець, він скасував запрошення і відіслав людину геть. Негайно Божий Голос дорікнув йому: «Ти не давав йому їжі і протягом дня через те, що він належить до іншої релігії. І проте Я годував його протягом сімдесяти років, не дивлячись на це».
  • Пророк Авраам виріс серед ідолопоклонників. Він прагнув знайти Бога. Він подивився на найяскравішу зірку і сказав: «Ти — мій Господь». Потім показався повний місяць. Він був більшим і яскравішим, ніж будь-яка зірка. Авраам подивився на нього і сказав: «Ти — мій Господь». Потім зійшло сонце, а місяць і зірки зникли. Авраам же промовив: «Ти — сильніше всіх, Ти — мій Господь». Потім настала ніч, і сонце зникло.
    Авраам промовив: «Мій Господь — Той, хто виробляє зміни в речах і спонукає їх до скоєння кругообігу. Мій Господь — Той, хто стоїть позаду будь-яких змін ».
  • Аврааму одного разу наснився ангел Гавриїл, який записує імена друзів Бога.
    Авраам запитав: «А моє ім’я там є?»
    «Ні», — відповідав ангел.
    Авраам же промовив: «Я один друзів Бога».
    Гавриїл мовчав деякий час. Потім він сказав: «Авраам, я записую твоє ім’я на чолі списку».
  • Коли ангел смерті прийшов забрати душу Авраама, той сказав: «Де це бачено, щоб друг відбирав у свого друга життя?»
    Бог відповів йому: «Де це бачено, щоб друг не побажав побачитися з другом або піти за ним?».
  • Маловіре, ще ти не почавсь
    В материнській утробі,
    А я кождий твій віддих злічив,
    Кождий волос на тобі.

    Ще не йшов Авраам з землі Ур
    На гарранські рівнини,
    А я знав всіх потомків його
    До остатньої днини. — Іван Франко «Мойсей» (розділ XIX).