Ганна Арендт

Ганна Арендт (нім. Hannah Arendt) (14 жовтня 1906, Німеччина — 4 грудня 1975) — відома американська політологиня-теоретикиня. Її вважають однією з найважливіших мислительок двадцятого століття. Премія Ганни Арендт названа в її честь.

• Війна стала розкішшю, яку можуть собі дозволити тільки малі нації
• Наприкінці нашого життя ми знаємо, що істинне тільки те, чому ми до останньої хвилини змогли зберегти вірність.
• Я не належу до кола філософів. Моя професія (якщо про таку взагалі можна говорити) — це політична теорія. Я анітрохи не відчуваю себе філософкою.
• Я прочитала Канта. Тут ви можете запитати: а чому ви читали Канта? Якимось чином переді мною постало питання: або я зможу займатися філософією, або накладу на себе руки. Не те щоб я не любила життя, ні! Справа була в тому, про що я говорила раніше, — в необхідності зрозуміти.
• Єврейська релігія — це національна релігія.
• Щоб керувати поведінкою своїх підданих, тоталітарному режиму потрібно однаково добре підготувати кожного і на роль жертви, і на роль ката.
• Рівність — результат організації суспільства. Ми не народжуємося рівними.
• В умовах тиранії набагато легше діяти, ніж думати.
• Кохання, на відміну від дружби, не витримує публічності.
• Прощення — запорука дії та свободи.
• Випадковість, що пронизує реальність, є саме те, що маси відмовляються визнати.
• Прогрес і стихійні лиха є лицьовою і зворотною стороною однієї й тієї ж медалі.
• Кожен кінець в історії неминуче приховує в собі новий початок.
• Не буває небезпечних думок; буває небезпечно думати.
• З політичної точки зору, раса — це не початок людства, а його кінець, не походження народів, а їх розпад.