Жан Ануй

Жан Ануй (фр. Jean Marie Lucien Pierre Anouilh; 1910–1987) — французький драматург.

• Антігона. Бувають випадки, коли не треба особливо розмірковувати
• Кожен гадає, що Бог на його боці, а багаті і сильні це знають
• Хор. Ну от. Тепер пружина натягнута. Надалі вже події розгортатимуться самі собою. Саме в цьому і полягає зручність трагедії. Варто мізинцем підштовхнути, надати прискорення, і вся машина закрутилась. Інколи для цього вистачає, щоб дівчина на вулиці помахала рукою, або якось прокидаєшся вранці і тобою оволодіває таке бажання прославитись — аж слинка котиться; бува й таке, що поставиш собі якось ввечері яке-небудь недоречне запитання — і готово! По тому лишається тільки попустити, щоб усе йшло своїм звичаєм. А сам можеш бути спокійним. Усе котиться належним чином. Усе припасоване до ладу, добре змащено споконвіку.
• Хор. Трагедія — то є чиста, то є надійна річ…
• Кохати — значить безупинно боротися з тисячами перешкод у нас самих і навколо нас.